Розкласти пасьянси думок
З мозаїк, що мозок шкребуть.
Збагнути безмежність зірок
І атому величі суть.
Шукати нових перепон
І вражень, що зрушать світи,
Вдихнути промерзлий озон
І йти. Хай без вектору. Йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818248
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.12.2018
автор: Пісаренчиха