Не та пташка красна ,що високо літає!
А та пташка мила, яка щебече для душі...
Вона у час смутку ,ніжну пісню заспіває-
І за спиною, дужі крила виростають тобі.
Не та пташка гарна ,що має чарівну вроду...
А та пташка мудра, яка рано- вранці встає...
Будує, гніздечко шукає крихту хлібця і воду.
Співом розбудить ,любов й радість роздає.
Не та пташка красна, що високо літає!
А та пташка люба ,у якої голос золотий...
Веде до ясних зір і душа розквітає...
Дарує надію, і нахиляє небокрай осяйний.
М .Чайківчанка.
2007 0305
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818235
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.12.2018
автор: Чайківчанка