Там за вікном в права вступила вже зима,
Хурделить та морозом щоки обпіка,
А я щаслива, що з бідою не сама
І Ангел мій мене за плечі обійма.
Коли негадано звалилася біда,
Коли ти в розпачі, а в серці тільки страх,
І чітко бачиш, як у очі загляда
Суцільний морок…Боже мій, а жити ж як?
І як Небесна Благодать твоя любов,
Надійні руки, твоє серце золоте,
Вже вкотре допомога твоя знов і знов,
Я свою шану віддаю тобі за це!
В тяжкі часи ти завжди руку подаєш,
Я вдячна Богові за те, що ми удвох,
За те, що ти тепло і радість всім несеш,
Нехай за все добро тобі віддячить БОГ!!!
19.12.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818206
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2018
автор: Ніна Продан