Бухгалтерка Аделаїда
Вже вийшла з дитячих літ,
Але у душі артистичній
Якийсь особливий світ.
Чекає на свято щороку -
Коли ж той прийде Миколай,
Хоч має багато, нівроку.
Комусь тільки цього й бажай.
Не треба нову їй машину,
Не хоче навіть айфона,
Хотіла би мать суперсилу,
Щоб в небо полинуть з балкона.
Хоч знає, що це неможливо,
Та мріє вона все одно.
А поки не сталося диво,
На "Марвел" ходить в кіно.
Сьогодні прокинулась Ада,
Мугиче під носа слова,
Бо ж свято, то дівчина рада,
Та раптом щось дивне вчува.
Бо стеля полинула вгору,
І ноги рвуться з землі,
Так легко навкруг і просторо,
Внизу десь там люди малі.
Збулось заповітне бажання
У небо полинула Ада
І вже без якогось вагання
Танцює на хмарі ламбаду...
...Прокинулась Аделаїда
І що воно за дива -
Чи справді літала, чи снила?
І чом так болить голова?
Бухгалтерка Аделаїда
Уже не дитина давно,
І знає, що супергероєм
Лиш можна стати в кіно.
Подумала Аделаїда:
"Ех, Адо, так більш не роби!
Дарма купувала в сусіда
Ті кляті сушені гриби!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818176
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 19.12.2018
автор: Alice Blue