Я так стужився, мила, за тобов,
Немов за степом коні Чінгісидів,
Та ані шепоту,ні голосу твого,
Нема ніде,нема ніде на світі.
Чи я тобі вже більше не цімбор?
Хіба за мною зовсім не бануєш?
Най Вавилон із тисячі пандор
Впаде на голову богам, ти чуєш?
Затихне враз увесь Господній мир
І захлинеться тишею бентежність.
Загине вмить трава, людина,звір,
Адже мовчання – вбивча обережність.
* Цімбор - (гуцулізм) - друг, приятель.
** Банувати - сумувати, журитися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818042
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.12.2018
автор: Той,що воює з вітряками