Чекай...Невтомно виглядай з дороги...
І я прийду. Осіннім листопадом
пройдусь колись квітучим пишним садом,
пожовкле листя скинувши під ноги.
А потім, як зима морозним дивом
прикрасить вікна, снігом все засипле,
почуй, як віхола шепоче сипло.
Цей спів єдиним стане лейтмотивом
всіх днів й ночей в очікуванні дива.
Та в час, коли набридне геть чекати,
надія вмоститься безсило спати -
прийде весна. Усміхнена, красива.
А з нею знову я прийду то тебе.
Пташиним співом вранці пролунаю,
прикрашу землю фарбами розмаю
і прихилю до тебе синє небо.
Зелені трави простелю під ноги,
і посміхатись стану веселково...
Все буде саме так, обов'язково.
Чекай на мене. Виглядай з дороги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2018
автор: Юлія Сніжна