На площі на трибуні
Фанатик виступав,
Прокляттями гарпунив
І шпенив без підстав.
Його безмірно злили
Усі, хто не такі,
Словами бив навиліт
Образи слав гіркі,
Готовий був карати,
Тесати – рівно в ряд,
Незгодних всіх – за грати,
Бо містять зерна зрад.
«Чому такий він ярий?» -
В юрбі мене питали.
«Він боре звичний устрій -
Щоденний образ в люстрі*».
*Люстро – дзеркало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2018
автор: Оксана Дністран