ПАНІ ОСІНЬ

 
Пані  Осінь  замріяно  блукала
Міста  старовинними  кварталами
І  захоплено  в  уяві  мандрувала
Міжчасовими  таємничими  порталами

Зжовкле  листя  шаруділо  під  підборами
Холодне  сонце  промінцями  жонглювало
Небо  хмарами  встелилось,немов  гронами
І  портрет  Осені  натхненно  малювало

Вона  завітала  до  найближчої  кав’ярні
Біля  вікна  за  столик  примостилась
Почула  акорди  знайомі  гітарні
І  в  спогадах  приємних  розчинилась…

Поспішав  вітер  до  неї  на  побачення
З  троянд  оберемком  багряних
Готував  подумки  віршоване  присвячення
І  обіцянку  зір  дістати  полум’яних

©Леся  Приліпко-Руснак,13.10.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817957
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.12.2018
автор: Леся Приліпко-Руснак