Сонні вікна, сонні двері,
Лиш карлючки на папері
не заснуть…
Бо вони маленькі сови,
Об’єднаються у слові,
являть суть.
Закружля у танці рима,
Що ховалась за дверима,
ці слова,
І тоді проснеться ранок,
Відчуватиме світанок
голова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817883
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.12.2018
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)