У СОНЯЧНИХ БАРВАХ- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ
Мені б пережити хугу -холодну зиму!
а потім дочекатись ранньої весни.
Відтануть сніги рікою у відлигу,
розіб'ється на друзки лід бистрої ріки.
Зійде сонце високо рано навесні,
та зазеленіють трави на долині.
І яскравий промінчик торкнеться душі,
та пташки защебечуть пісню калині.
Немає ліку від самотності, та журби ,
коли зрілі літа йдуть у заметіль.
У спогадах шукаєш юності роки,
І п'єш натхнення у білосніжних цвітінь.
Мені б пережити хугу холодну зиму!
а потім дочекатись ранньої весни.
За сонцем жайвором у поля полину,
де буяють жита золоті колоски.
У сонячних барвах -це життя прекрасне!
як цвітуть сади красу неповторити.
Вдихаєш у пахощі у сонце ясне
хочеться ,у казці мріяти і жити.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817808
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.12.2018
автор: Чайківчанка