Проходять дні, летять роки,
Цей плин не можна зупинити,
Так було й є у всі віки,
Дай Бог себе не загубити!
Вже зрілість в очі зазира,
Найкращі спогади дарує,
Все непотрібне – відбира,
За тим, що сплинуло – сумує.
Ми вдячні Богові за все:
Що ми живем, за те, що мрієм,
І віримо, що принесе
Наступний рік усім надію.
Що буде радість і тепло,
Здоров`я, щастя, вірні друзі,
Щоб непотрібне відійшло
І щоб не жити у напрузі.
Дай Бог, закінчиться війна,
Яка життя невинні косить,
І радість в хату завіта,
Й лелека діточок приносить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817794
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.12.2018
автор: Ніна Продан