До кінця!

                                                                         [i]  «  Терміново»[/i]  
                                                                                                           ТСН
Немає  героя...  Убита  Надія...
На  черзі  і  Віра,  а  може  й  Любов  
до  ближнього...  За́  що  оці  лиходії
у  мантіях  з  неї  знущаються  знов?

Коли  покарає  безкарна  Феміда  
суди,  прокурорів  і  сучих  синів
за  їхню  «презумпцію»  щодо  сусіда
і  явних  замовників  –  багатіїв?  

Ні  слава,  ні  воля  нікому  не  милі,  
якщо  шаровари  оділи  пани.  
Ті  ж  самі  орли  і  ті  самі  горили
розігрують  карту  на  мапі  війни.  

І  де  ж  бо  ти  нині,  ура-патріоте,
у  цій  мімікрії,  у  злій  боротьбі?  
Ти  теж  її  знову  судити  не  проти?  
А  чим  насолила  Надія  тобі?

Чи  тим,  що  твоє  потаємне  бажання  
кидає  у  пики  пилатам  своїм?
Чи  тим,  що  без  неї  полегшає  всім?  
Чи  тим,  що  згасає  зоря  її  рання
і  слово  її  до  народу  останнє
упаде  громами  на  голови  їм?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817673
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.12.2018
автор: I.Teрен