Одяглись дерева в білі шати,
Все в снігу – дороги і ліси.
Лиш Зима так вміє малювати,
Фарб у неї досить для краси.
Снігу купи – шкода руйнувати,
Мов перина ніжна і пухка.
Лиш Зима уміє так вкривати,
Мов матусі рідної рука.
Все покрите білим оксамитом.
Заховалися під ним сліди.
Лиш для мрій усі шляхи відкрито,
Душу ж стрімко сковують льоди.
Ваблять зір ялиночки пухнасті,
У сріблястім сяйві миготять.
Хай для всіх Зима приносить щастя,
Хай сніжинки – на добро летять.
15.12.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2018
автор: Валентина Рубан