[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EmlNz547Pxk[/youtube]
Зимовий день зморився, йде на спад.
І тихий вечір плив йому на зміну.
Багато притаїлось в нім принад,
Чекаю з нетерпінням цю таїну.
Коли навколо темінь непроглядна,
Несуть тебе думки в далекий світ.
І ти стаєш слабкою, і підвладна.
Не маєш сил цей зупинить політ.
І як крізь сон, я чую скрипки звуки.
Це грає віртуозно так скрипаль.
Мій настрій і ця гра, як перегуки,
Що сипляться навколо, як кришталь.
Заслухалась й чомусь засумувала...
Чому звучала сумно так струна?
Я подих на хвилинку втамувала.
Чому ж торкнула боляче вона?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2018
автор: Н-А-Д-І-Я