Ось мій песик біля хати
Бігає не звично...
Випав сніг, а він для нього,
Як весняна травичка...
Дуже радісно пірнає
У білі кучугури.
У повітрі виробляє
Різні він фігури...
Бо зима для когось - лихо
А для нього - щастя.
Я дивлюсь на цю ось втіху,
Неможливо вкрасти
Цю важливу пору року,
Бо йому не зимно.
Розумію ненароком -
Хочу бути вільним !
В кучугури з ним пірнати
Та робити - сальто
Справжню радість відчувати
Бо завжди не варто -
Сумувати від негоди ,
Чи сидіти вдома,
У тиші не до пригоди,
Бо завжди природно -
Бачити цій світ очима
Братів наших меньших
Ті що дивне відчувають -
Ніколи не збрешуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817589
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.12.2018
автор: golden-get