Не зважай, матусю, на літа
Вони напрочуд швидкоплинні
Підйом швидкий - це їх мета
Вони на часу бавляться драбині
І звичайна цифра - вік
Йому про що немає вести мови
Він глибини не зна життєвих рік
І почуттів чужі йому діброви
Що молодість минула - не кажи
Цього душа і чути не повинна
У ній весни цвітіння збережи
Вона від суму має бути вільна
Хочу я, щоб ти була щаслива
І посмішкою сяяло обличчя
Щоб кожен день був повний дива
Тепла, любові й доброзиччя
© Леся Приліпко-Руснак, 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817536
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.12.2018
автор: Леся Приліпко-Руснак