Сьогодні в мене все не так,
сніг відкидала просто так...
Той сніг вологий і м"який,
для мене був усе ж важкий...
Та ще й було його багато,
повідкидала весь від хати...
А як добралась до воріт,
мені не милий став і світ...
Хвіртку відкрити не зуміла,
із зовні снігом привалило...
Та слава Богу йшов сусід,
мені він з хвірткою поміг...
Сніг відкидала вправо, вліво,
і руки, й спина заболіли...
Ну хто придумав такий сніг,
що і слона звалив би з ніг?..
Стомилась я, що аж-аж-аж,
Не допоміг навіть кураж*.
Співчував кіт мені й собака,
готова я була й заплакать...
В хату не йшла я вже, а лізла,-
спітніла, зморена, залізна...
Не роздягнувшись впала в ліжко,
щоб відпочити, хоч би трішки...
А коли трішки відпочила,
я телевізор свій включила,
та миготів на нім екран,
не працював жоден канал...
Мій котик Рудя був голодний,
сніданок з"їли ми холодний...
У чому річ, не знаю я,
чи то розгнівалась зима?..
Чи винувата в тім погода,
чи норов видала природа?
Чи не з тії ноги я встала?
А в вас такого не бувало?..
*Кураж (від французького courage - сміливість, мужність)-
удавана хоробрість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817518
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 14.12.2018
автор: геометрія