Баба з внукою удвох
Вийшли погуляти.
Ось лоток. У ньому - ох!
Ласощів багато.
- Шоколадку, ба, купи,-
Просить кирпатенька.
А бубуся:
- Потерпи!
Ти моя рідненька.
Катма грошей, на біду,
У пенсіонерки.
Треба гривню не одну
На такі цукерки.
Замовка онученя,
Лиш ковтає слинку,
А старенькій страх як жаль
Дорогу дитинку.
...Сонце. Тепло. Знову день.
Йдуть за руки двійко,
До кондитерки веде
Баба солодійку.
Та щебече, дріботить,
А тоді як ахне:
-Стій, бабусю! Щось пахтить...
Шоколадом пахне!
Бабі радість: хай мала
Нюхає уволю
Недоступний шоколад,
Та й не зна про долю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817505
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 14.12.2018
автор: Іван Демченко