Ти одна і я один у долі,
до якої так і не дійшли.
Я тобі як вітер був у полі,
ну а ти – ще вище похвали.
У майбутнє посилали вірші
і не потонули у журбі.
Що науявлялося раніше,
нині те і маємо собі.
Не минає те, що об'єднало,
чисте як роса у ранній час.
На літа розлуки цього мало,
та минуле ще гойдає нас.
І нікому ми уже не винні,
що зійшлися аж посередині
а таємне кануло увись.
Що було, і що повинне бути,
і чого не можемо забути,
іншим побажаємо колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817474
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2018
автор: I.Teрен