А знаєш, я давно не та.
Ти знаєш, я давно вже інша.
Не краща...але і не гірша...
І на душі не пустота,
а сад квітучий навесні.
І спів - пташине стоголосся.
...Напевно нам те все здалося,
Усе привиділось у сні.
Неначе тисячу життів
ми вже прожили після того
не усвідомивши простого -
я не змогла, ти не схотів.
...А зараз за вікном зима.
У кожного своя, казкова.
Щаслива я! Обов'язково
і ти вір завжди у дива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2018
автор: Юлія Сніжна