Пробач , мене о вірний друже, -
В моїх ти віршах не живеш ,
Та зацвітає знову ружа
У морі ніжності без меж.
Не виміряти ніжність - ні
Вона завжди живе між нами
Бракує подиху мені
Години довгими роками
Усе чекають в самоті
Твого і погляду й усмішки
Буденні всі слова прості
Ідуть поломниками пішки ,
Долають відстані розлук ,
Крізь всі життєві негаразди,
Щоб доторкнутися до рук
І залишитися назавжди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2018
автор: Тетяна Акименко