Затишок, лишай по собі сліди,
Трохи лимону, імбиру і чаю...
Вся сутність Всесвіту в тебе, це ти!
Той, кого я відчайдушно шукаю.
Той, с ким могла би піти по світах:
Дивних, оманливих, ночами повних.
Я не ховаюсь, а дивлюсь у страх -
Падаю, падаю... Ти мене зловиш?
Якби я знала б напевно, де ти,
Була б наповнена, щира, спокійна,
В серце вміщались би цілі зірки,
Була б від себе не виключно тінню.
Світле й усміхнене твоє лице,
Погляд стурбовано-лагідний в спину,
Я відшукаю й не зраджу тебе,
Ти будеш пахнути щастям й жасмином.
12.12.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2018
автор: Невідомська Вікторія