А сніг мете, мов кужіль вовни
Влетів на веретені в ніч.
Бліді зірки та місяць повний,
Що зник, як кіт старий під піч.
І дух витає невимовний.
В танку згубилася завія,
Село в заметах снігових.
Пряде містерії затія
Забави смак у молодих –
Проснулась нічка на Андрія…
Ворота полетять до стріх,
Здійсняться не одного мрії
І випущених жартів міх.
Ворожать Галі та Марії,
Коли вже з’явиться жених…
Казкова нічка на Андрія –
І калита, і пломінь свіч,
І таїна на долі віях,
Колихана в роках сторіч,
І перше почуття, й надія…
Не спиться у казкову ніч.
12 грудня 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2018
автор: палома