Рука дощу старанно креслить день ескізом,
Втрачає сніг грудневий білизну.
І водомузика звучить в гулкій репризі,
Думок потік снується в шумний нурт.
Хоч не буває все в житті людей гладенько,
І негаразди крутяться в душі.
Цей дощ гуде, ятрить, мов резонатор-дека,
Впадать у відчай, друже, не спіши.
Ти не журись, бо злива смутку ненадовго.
Ще глянець сонця в небі заблищить.
І рідний хтось знайдеться, втішить теплим словом,
Відчуєш силу і надійний щит.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817290
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)