Пролог

Як  два  підлітка  стрілись  ми  у  важку  годину,
Одне  одному  вмить  замінили  близьку  людину.
Бунт  гормонів  і  пристрасть  сильно  туманить  очі...
І  думки  в  голові  заповняють  всі  дні  і  ночі.

Було  добре  нам  разом  і  йти  завжди  не  хотілось,
І  здавалось  в  серцях  наших  змучених  щось  народилось...
Дав  нам  мудрості  Бог  зупинитись  напівдорозі,
Лиш  забуть  одне  одного  ми,  нажаль,  не  в  змозі.

Те,  що  було  між  нами  назавжди  зігріє  душу.
Та  обітницю  Богу  ніколи  я  не  порушу!
Насправді  любов,  це  не  те  що  було  між  нами,  
Насправді  любов  дозріває  й  росте  роками!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2018
автор: Христинка Квіточка