І ти вже знаєш, як воно буває,
Коли річки виходять з берегів,
Коли руки ніхто не потискає
І чай ніхто в оселі не зігрів.
Коли в очах потмяніли лелітки,
Важким хвороба не проходить сном.
Сирени за вікном - твої сусідки
Підлогу миють золотим руном.
Коли щоденно досягаєш краю
Земель незнаних, меж своїх думок.
Здається, так на світі не буває,
Хоч зроблено уже останній крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817244
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2018
автор: Стах Розсоха