Відголосила осінь журавлями,
Відплакала притомленим дощем,
Брела тепер зчорнілими полями,
Несла в собі невимовлений щем
За золотом, що втратила назавжди,
За квітами, котрі здолав мороз,
За маревом, що в пам’яті, як завше,
Диміло тут після осінніх гроз.
Калюжами в коротких чоботятах
Ішла вона навстріч сестрі-зимі,
Й ховали діти змерзлі рученята
Та мріяли, щоб сніг усе замів.
30.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817150
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.12.2018
автор: Ганна Верес