Одна у нас Україна
У чорно-червоних тонах,
І плавилася, й горіла,
Та вистояла вона.
Не раз у борні…вмирала
Й відроджувалася знов…
Тремтіла рука від рала,
Втомилася від оков.
Минувшина України
Аж надто була важка,
Та пісня із вуст бриніла,
Що славила козака,
Бо воля і Україна –
То вічний стійкий тандем,
Й душа, хоч не відболіла,
До світла таки веде.
Холодний Сибір, ГУЛАГи,
Три мори і Соловки,
Репресії – дикі плахи –
В’язниці за колоски –
Усе знала Україна
Тому вона і свята.
Підніметься із руїни,
Бо сила нова зроста.
9.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817148
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 11.12.2018
автор: Ганна Верес