Село працює з ранку і до ночі.
Волосся житнє, волошкові очі,
вбрання зелене, вквітчане, духмяне,
і личко веселеньке та рум`яне…
А місто-спрут, бува, калічить, душить;
без простору ржавіють чисті душі.
Але коли біда невчасно гряне,
освітить пам`ять сонечком багряним –
покличе позабутий рідний дім,
спасе земля прапрадідів, дідів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817114
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.12.2018
автор: Надія Хвиля