Увечері стомлені, зламані, зломлені,
Дивні, як гривні нові,
Чимось збайдужені і присоромлені,
З казна-ні-чим в голові.
Кимось порушені, здавлені, здушені,
Ви́пнуті в даль.
Чимось зворушені, сонні й спокушені,
На щастя, на жаль.
Веселі, похнюплені, злі і насуплені.
В кожному – суть!
Може, загострені. Може, притуплені.
Куди вони йдуть?
21.11.2018 © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817053
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Андрій Тофан