Я не люблю розмов про все і ні про що,
А хочу словом запалити очі,
Серця зачарувати всім віршом,
Адже поет – душі людської зодчий.
Я не люблю зарозумілих фраз,
Бо тільки простота – найбільша цінність –
Цьому навчав Великий наш Тарас.
Писати просто маю в собі смілість.
Я не люблю, коли туманяться думки,
І їх не кожен може зрозуміти…
Поезія повинна жить віки,
Дорослі щоб впивались нею й діти.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817047
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Ганна Верес