Вийшла на ганок. Не можу повірить.
( Листопад до ночі тупотів).
На світанку ж грудень все подвір’я
Білим оксамитом застелив.
Рівний-рівний, ніжний, первозданний
Ще й пташина не лишила слід.
Тисячі сніжинок філігранно
Вкрили чорний і бентежний світ.
Накрила з головою тепла хвиля
Незайманого снігу білий пух.
Неначе першого кохання світла сила,
Ні зойкнути, ні перевести дух.
Ніби народження світу нового.
Лише любов і ні грама образ.
Сніг чистий-чистий…Дивлюся на нього
Господнім дивам уклоняюсь ще раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817042
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Олеся Лісова