Їй до болю хочеться в мансарду мрій
Де помешкання просякнуте трояндами
Куди ніколи не вдереться буревій
І не звабить світ порожніми принадами
Там кидає сонце відблиск полум’яний
На казкові портрети та пейзажі
Їх митець творив, на диво, вправний
Його оживають в надвечір’ї персонажі
Там точаться розмови неквапливі
За чаєм духмяним, трав’яним
Не турбує, що чекає в перспективі
І умовностей зникає грим
А вночі у віконечку на стелі
Свій бал влаштовують зірки
І грають натхненні менестрелі
Чиїсь втаємничені думки
© Леся Приліпко-Руснак,26.02.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817039
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Леся Приліпко-Руснак