Сни завжди завітають непрохані.
І приносять німі запитання
і думки, мов птахи заполохані:
чи з минулого йдуть привітання
від людей, що були вже забутими,
чи майбутніх подій сподівання,
та надії, яким вже не збутися?..
Мов кіно, я дивлюсь сни-оказії…
Може, сни – це нездійснені мрії?
Хто володар, хто шле ці фантазії?
Може, совість ночами зоріє?
Може, тішаться в зорянім таборі?..
Поки ніч не розтане зорею,
сновидіння гуляють фантазії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817001
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Надія Хвиля