Закінчилась чергова історія
в когось перша, в когось остання,
втоплю сподівання у морі я
і усі їхні страждання.
Вони страждали, але любили,
боролись і перемогли,
не за щастя, за життя молили
небо в яке злетіли орли.
Вони не схожі на інших людей,
надприродні і надто сильні
хоч людяність летить з їхніх очей
як і їх любов вони вільні.
Тільки сковані почуттями
що як вина охрплюють їх,
ризикують своїми життями
заради рідних заради чужих.
Я ніколи не бачила такого́́́
не чула і не читала.
Лише мріяти могла про свого
того що ніколи не знала.
Про дива такі мріяла я,
хоч і не я їх власниця,
і у всі ці казочки повірила
наївна дев'ятикласниця
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816947
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2018
автор: Кобіта)