Не поморозила б зима сердець…

Прийшла  зима  у  білім  теплім  кожусі.
І  навкруги  все  снігом  срібним  замела.
Стоять  дерева  сонні,  в  білому  усі.
Зима  з  перлин  їм  сукні  гарні  одягла.

Намиста  кришталевого  їм  начепила.
На  сонечку  ясному  виблискує  воно.
І    бистру  річку  в  кригу  заманила.
А  морозець  розмалював  мені  вікно...

Зима  із  вітром-силачем  усе  кружляла.
Він  з  нею  в  танці  поєднавсь,  і  під  вінець.
Та  все  ж  таки  вона  його    причарувала...
Ось  тільки  б  нам  не  поморозила  сердець!

Ми  в  серцях  своїх  любов  повинні  мати.
А  в  душах  наших  -    зберігать  тепло.
І  на  кращу  долю  надію  плекати.
І  жити  так,  щоб  нам  не  соромно  було!

09.12.2018р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816917
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.12.2018
автор: Zoja