Чого мовчиш,четвертий реакторе?
Провісник чорнобильський смерті
Майбуття людського,редакторе!
Як воно? Без життя круговерті….
Це ж тебе мужньо гасили пожежники
А ти безжалісно зжер їхні долі
І радіації невидимі вершники
З’явились в поліському полі
Це тебе намагались приручить ліквідатори
Мов жахливого,невгамовного звіра
А ти їм БЕРами жбурляв в респіратори
З вправністю майстра-факіра…
Зніміли села. Будинки поховані
Їх газди не торкнеться ніколи рука
Згнили хліби недбаллям здивовані
І згорьовано квилить без риби ріка
Твоя доня – покинута Прип’ять
Кліпає сумно пустими очицями
Невтомно час її вулиці нищить
Лишив ти її наодинці з убивцями
©Леся Приліпко-Руснак,25.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816912
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2018
автор: Леся Приліпко-Руснак