Сніжинки, ніби піктограми в інтерфейсі,
Летять і припадають до землі.
А ми з тобою, мабуть, в міжпланетнім рейсі,
На відстані блукаємо в імлі.
Замети снігу і шалена даль між нами,
Поглинула безодня всі слова.
Покрила вмить зима серця холодним крамом.
Невже тепер вона одна права?
Хоча повітря зараз свіже і морозне,
Все ж тисне і болить мені зима.
І почуттів ятрить це невимовне рондо.
І лиш мигтить надія крадькома.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816750
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)