Летить янгол над світами
і милується ланами,
а лани вже пожовтіли,
себе інеєм укрили.
Зранку дихала зима,
морозила іздаля,
але скоро прилетить,
хоч не треба ще спішить.
Листопад ще на порі,
догорають ясени,
а ще клени і тополі
вже стоять без листя голі.
І стоять на виднокрузі,
на краю лісів і лугу,
і тримають всі вітри,
але вітер прилетить.
Усе листя позбирав,
а тоді притих, пропав
і тепер вже не летить,
тільки сонце ще яснить.
Ще яснило на світанку,
рожевило хмари зранку,
проглядало крізь гілки,
десь ще повні, десь пусті.
Нехай буде з листопадом,
іще сонце з нами разом,
звеселить поля й лани,
листків впалих кольори.
Знову янголу летіти
і людей благословити,
і відновиться земля,
янгол вже летить здаля.
5.10.2018.-6.11.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816564
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 06.12.2018
автор: Светлана Борщ