Попіл

Що  я  таке  ?  І  що  з  мене  стане.  І  в  що  мені  більше  не  вірити?  
Обернуся  масним  теплим  попелом  і  тихо  розвіюся  з  вітром.  
І  відчуватимуся  гірко-сипким  смаком  на  чужих  губах.

Я  житимо  вічно  у  склі  води,  солоній,  як  сльози,  що  ми  не  проплакали,
І  не  побачу,  як  міста-павуки  розкидають  тенета  вулиць,  тьмяно  освітлених,  
і  голодні  будинки  жеруть  перехожих,  і  вікна  в  них  сито  поскрипують.

Я  стану  крихко-пергаментним  сувоєм,  скурю  тютюнові  пальці,
і  доберуся  до  океану,  розчинившись  прахом  в  каналізації,    
де  перетворюсь  на  риб,  черепах  і  корали,  і  білий  вапнистий  пісок

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816526
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2018
автор: Rumbambar