Під моїми вікнами зима,
У морозні шибки заглядає.
- Знову будеш зимувать сама?
А тепла, тепла в душі немає?..
Розкладу я дрова у печі,
Хай вогонь палає, аж до неба.
Розчиню діжу на калачі,
А тоді нічого більш не треба!
Чаклувати буду над столом,
І радіти - гарно все вдається!
Хай зима лютує за вікном,
А душа, душа моя сміється!
Дозріває скарб мій у печі,
Слава Богу - є чим частувати!
Паляниці пишні й калачі
Завтра буду людям роздавати!
Дітям будуть з маком пироги!..
Дістаю найкращу скатертину,
Хто там ще страждає від нудьги? -
Завітайте на мою гостину!
Чай із трав, а ще - духм"яний мед,
Пахне сонцем, радістю і літом!
Я знаходжу тисячі прикмет,
Щоб у згоді бути з цілим світом!
Сійся і родися на землі!
Хай приходить благодать із неба!
В теплій хаті, з хлібом на столі!
А для щастя більшого не треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816505
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2018
автор: majra