Ой маки! Зранку Ви змарніли,
Роса лягла на пелюстки,
І мов не роси то, а сльози,
То сльози дівчини гіркі.
Ой ти не плач, чому сумная?
У маків квіті ти зросла,
І ними бігала босая,
І мов сама між них цвіла.
Минуть оті холодні роси,
Ти станеш сильна в боротьбі,
І хтось всміхнеться душі щиро,
І засумує по тобі.
А. Букрева-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2018
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)