У Творчості Байдужість запитала:
«Навіщо щось робити у житті?
Того, що вже здобуто тобі мало?
Чому б не спочивати в марноті?»
На ці слова їй Творчість відповіла:
«А Сонце спочиває хоч колись?
Без світла та тепла і ти б не жила…
Прийде кінець, і світ би зупинивсь.»
Як без тепла небесного світила
Загине філософія буття.
Без творчості загубить людство крила,
І втратить всякий сенс його життя.
Буває , що і Творчість спочиває,
Це називають кризою Митця.
Але проходить час, і все минає,
Й людина трансформується в ТВОРЦЯ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816483
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2018
автор: ihor_fediv