Тепло людське – зимове золото …

Не  відпускай  мене  туди,
Де  тільки  ночі.  Ніколи  ранки.
Не  відпускай  моєї  руки,
Де  не  мої,  чужі  світанки.
І  не  топчи  мої  слова,
Вони  здаються  лише  чужими.
На  плече  хилиться  голова,
Буває  так  поміж  своїми.
Не  випускай  мої  пісні,
Бо  їм  достатньо  твого  імені,
І  я  не  дякую  весні,
Пісні  мої  такі  засніжені  …
Черговий  прийде  снігопад.
У  нього  ходимо  за  мріями.
Коли  закінчить  свій  парад,
Ми  свій  закінчимо  обіймами  …
Не  відпускай  мене  туди,
Де  наче  сонце,  але  холодно,
Де  є  усі,  але  не  ти,
Тепло  людське  –  зимове  золото  …  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2018
автор: Дружня рука