Гориш червоним світлофором у лице?,-
Хоча ми завжди вдвох з тобою знаєм,
що вже давно мене не спинить навіть це,
бо за вікном запізно грітись чаєм,
коли вино у голові, а в серці ти,
і музика утробна не стихає,-
цей всесвіт за тобою змушує іти,
його твій присмак тіла надихає.
Лишень сьогодні я не хочу знати те,
що коло заховало від Сократа.
У мене в тілі градус крові лиш росте
коли вона так близько без халата.
Завмри момент - бо ти єдиний аргумент
що істина не у людському слові,-
тепер я бачу твій душевний інструмент,
що так давно потребував любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2018
автор: Вікторія Грошовик