Реальна історія (не моя)

Я  в  душі  з  усім  уже  змирилась,
Відпустила  всі  свої  жалі.
Усміхатись  я  не  розучилась,
Не  палю  мости  і  кораблі.

Як  усі,  я  зустрічаю  свято,
Поринаю  в  клопоти  земні.
Чепурю  і  прибираю  хату,
Наче  щось  підказує  мені  -

Будуть  гості!..  я  й  і  не  чекала,
Знов  тебе  зустріти  в  цій  порі.
...А  зима  з  тобою  танцювала
І  крутила  танго  угорі!

..Сніг  летів  красиво  і  лапато,
Наче  уповільнене  кіно.
А  мені  чомусь  хотілось  плакать,
Так,  як  вже  не  плакалось  давно.

Наді  мною  розверзлося  небо,
Твої  очі  -  сяйво  голубе!..
Відчуваю,  що  мені  не  треба,
Ні  таких  сюрпризів,  ні  тебе...

Вибачай!  не  можу  я  прийняти,
Подарунок  долі  і  небес.
Літо  відійшло,  а  зимувати
Буду  я  сама  і...  без  чудес.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2018
автор: majra