Починай писати про їжу. Нехай «їдять» книги

Доброго  часу!  Написати  цю  замітку  надихнула  тематична  виставка  книг,  яких  об’єднувала  тематика  їжі.  Тут  не  буде  тематичного  розбору  книг,  а  радше  маленькі  шматочки  сарказму.    Розпочну  з  першої  книги,  яка  стояла  на  підставці.  Хоча  було  б  доречно  поставити  її  на  блюдечко.  

Лариси  Денисенко  «Кавовий  присмак  кориці».
Рецензії  наштовхують  на  думку,  що  ця  книга  для  домогосподарок  і  її  потрібно  читати  на  кухні,  готуючи  собі  каву.  А  чого  ви  ще  хочете?  Це  ж  любовна  історія  з  Бермудським  трикутником  і  т.д.  Все,  як  вимагає  жанр.
Виявляється,  що  в  письменниці  є  достатньо  багато  книг,  а  ще  вона  активно  друкується  в  колективних  збірках.  Уперто  гуглив,  що  ще  там  було  написано  нею  про  їжу,  але  бачу  авторка  перейшла  до  нових  тем.  Тема  випивки  завжди  цікава  тому,  мене  зовсім  не  здивувала  назва  збірки:  «Жити-пити:  40  градусів  життя».

Дві  книги  –  це  ще  не  космос.  Ось  до  прикладу  Ізабелла  Сова  —  відома  польська  письменниця  та  перекладачка,  написала  «ягідну  трилогію»  («Смак  свіжої  малини»:  «Терпкість  вишні»;  «Тістечка  з  ягодами»).  Виявляється,  що  ця  серія  стала  бестселером  не  лише  в  Польщі.  Авторка  й  надалі  називає  свої  книги  смачно.  Надіюся,  що  ви  смакуєте  польські  назви:  «Zielone  jabłuszko».  Всім  відомо,  що  польські  яблука  зелені,  тому  не  чекайте  поки  достигнуть.  Їжте  такими,  як  є.
Взагалі  в  мене  вже  поступово  «дозріває»  думка  назвати  свою  прозову  книгу,  якось  смачно.  Бо  ж  не  дивно  є  приказка:  «Шлях  до  серця  читача  лежить  через  його  шлунок».

Можливо,  Фрідріх  Ґлаузер  (1896—1938)  —  відомий  швейцарський  письменник,  почув  це  при  чаюванні  від  своєї  дружини  й  написав  детективний  роман  «Чаювання  трьох  літніх  дам».  Трішки  класики  вам  у  стрічку,  леді  і  джентельмени.
Наші  письменниці  не  відстають  від  кулінарної  мудрості.  І  пишуть  свої  кулінарні  книги.    Марія  Матіос  поділилася  своїми  кулінарними  фіґлями.

Якщо  ти  патріот  рідного  міста  (це  звісно,  якщо  ти  з  міста  Лева),  то  тут  вам  у  нагоді  ціла  серія:
—  «Львів.  Вишні.  Дощі»;
—  «Львів.  Кава.  Любов»;
—  «Львів,  Смаколики,  Різдво»;
А  якщо  ви  не  любитель  патріотики,  то  пийте  курячий  бульйон.  «Курячий  бульйон  для  душі.  101  найкраща  історія»

Наостанок  передам  привіт  Наталі  Матолінець  з  її  книгою  «Гессі»,  яка  не  має  в  назві  ніяких  кулінарних  шедеврів,  але  в  цій  книзі  надзвичайно  багато  десертів.  
Цікаво,  якими  назвами  книг  ви  б  могли  поділитися  зі  мною?  Обов’язковою  умовою  є  те,  щоб  книга  була  читабельною  на  кухні,  а  не  в  туалеті.    

З  повагою,  Богдан  Кухта.

03.12.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816284
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2018
автор: Kukhta Bohdan