Візьми мене, мій Ангеле, за руку,
Дозволь відчути рятівне тепло.
Удвох проженемо́ ми геть розпуку,
Щоби її тут й сліду не було.
Я допомоги в тебе не просила,
Хоч знала що ти поряд був завжди.
Втомилися твої напевно крила,
Рятуючи щоразу від біди.
І нині я тебе відволікати
Так не хотіла від нагальних справ,
Та... так болить, мій МНС крилатий,
Давно мене за руку ти не брав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2018
автор: Патара