Коли у відчаї, приходить покаяння,
Ти не карта себе невтішними слізьми.
Суть кожної людини одна на одну схожа,
Бо лиш тоді, ми замислюємось про гріхи,
Коли біда відкрила двері,
Без стуку заглянувши в дім.
На допомогу завжди прийдуть,
Ті від кого не чекаєш допомоги.
Люди про яких давно забула ти,
Ті кому ножа встромила в серце.
То ж схаменись, подумай,
Про всі вчинки, які колись зробила ти.
Бо лиш тоді, ми задумовуємось про гріхи,
Коли біда відкрила двері,
Без стуку заглянувши в дім!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816221
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.12.2018
автор: Sana~Vanessa