Зламай мене, як вже не раз ламала
І розкричи всім - мала почуття!
Була мета, любов, надія- все пропало!!
І де ж знайти це забуття?!
Тренуй мене, бо мало тренувала
Несу свій хрест; та мабуть оберіг
Мій трохи притомився, вже не стало
Ні почуттів, ні докорів, ні мрій.
Поглянь у дзеркало. Кого ти там спіткала?
Зроби аналізи. Що є в твоїй крові?
Ти думаєш любов, тепло з других злизала?
А придивись- лиш зрада...
тече по венах нездійсненних мрій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816207
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2018
автор: Katran